Десь тиждень тому прийняв для себе рішення настільки, наскільки це можливо не відзиватися негативно про всі патріотичні громадські ініціативи в Україні, які починають формувати справжній grass-roots рух для тиску на владу знизу. Нам необхідно зрозуміти, що справжні зміни в цій країні можливі тільки спільними зусиллями, а не тицянням пальцем в інших.
Щораз більше людей розуміють, що потрібно об’єднуватися довкола спільних цінностей, та міняти свої власні ціннісні пріоритети так, щоб це ставало взірцем для друзів, та ширшої спільноти. Адже не таємниця, що ми всі впливаємо одне на одного. І теза, що одна людина може мати в цьому контексті суттєвий вплив на долю країни повинна стати домінантною парадигмою для запуску маховика так необхідних в державі реформ.
Зміна мислення повинна початися з нас самих. Треба відкидати чужі концепції, які не відповідають нашим власним довгостроковим інтересам. Наприклад, культ суспільства споживання руйнує не тільки економіку та екологію в світі, але і наш власний добробут. Ми повинні навчитися чекати, якщо хочемо чогось добитися, адже не все в житті приходить одразу тоді, коли ми цього захочемо.
Розуміння власних цінностей та оперте на них цілепокладання є ключем до такого особистого майбутнього, якого хочемо ми, а не того, яке хтось нам нав’язує ззовні. Знаючи власні цінності ми можемо ідентифікувати інших людей, які ці цінності поділяють. І тільки тоді можливо об’єднуватися в справді міцні та дієві групи, організації, рухи.
